Андрій Данилович Моторний – фундатор сучасної вітчизняної геодезичної наукової школи

    Без перебільшення, фундатором сучасної вітчизняної геодезичної наукової школи є Андрій Данилович Моторний.

    Андрій Моторний народився 10 грудня 1891 р. у селі Сушки Золотоніського повіту Полтавської губернії (нині – Золотоніського району Черкаської області). У дев’ятирічному віці Андрій пішов до парафіяльної школи, а по її закінченню – до гімназії. В архіві збереглося “Свідоцтво № 370 від 21 вересня 1906 р., видане сину козака Данила Деомидовича Моторного, Андрію”, що засвідчує його навчання у гімназії,  яку він закінчив у 1913 р, хоч і навчався з перервами, через брак коштів. Ще в гімназії Андрій вирішив стати межовим інженером, тому, закінчивши її, вступає на І курс Його Імператорської Величності Великого князя Костянтина Межовий інститут (нині – Московський інститут інженерів геодезії, аерофотознімання і картографії). В роки  навчання Андрій часто голодував. Так, у листі до сестри Надії, датованому 3 лютого 1916 р., він просив трохи грошей і скаржився на постійний голод. З 16 серпня 1916 р. до листопада 1920 р. в навчанні була перерва, викликана світовою війною, революційними подіями, громадянською війною та російькою окупацією України. У цей час студент А. Моторний проживав в м. Золотоноша, а з листопада 1918 р. по серпень 1920 p. викладає математику в школі с. Мойсинці Полтавської губернії. Лише в 1920 р. Андрій Данилович повертається до Москви щоб продовжити навчання, яке закінчує 12 квітня 1921 р.

    Закінчивши інститут, молодий інженер до кінця жовтня 1921 р. працює геодезистом у Ямальській полярній експедиції. З листопада 1921 р. Андрій Данилович викладає математику, геодезію, меліорацію та земельний закон у сільськогосподарському технікумі в м. Золотоноша, а з листопада 1924 р. по листопад 1926 р. працює спочатку директорм сільськогосподарського технікуму в м. Чернігів, а пізніше директором Чернігівського землевпорядного технікуму ім. Г. Петровського.  В листопаді 1927 р. молодий викладач переходить працювати старшим викладачем кафедри геодезії Харківського  геодезичного і землевпорядного інституту. У 1930 р. Андрій Данилович вже доцент кафедри геодезії і заступник директора з навчальної роботи Харківського геодезичного інституту, Одночасно з 1927 по 1931 рр. він працює інженером-геодезистом на виробництві.

    А.Д. Моторний був чудовим лектором та відомим в Україні методистом. Варто зазначити, що він в період засилля «русского языка в образовании», не зважаючи на численні погрози з боку органів влади і керівництва навчальних закладів, відмовився читати  російською та весь час читав лекції з геодезії українською мовою.

    В творчому доробку вченого не лише значний перелік наукових праць, присвячених проблемам геодезії, землевпорядкування та астрономії, але й перший підручник з геодезії українською мовою та перший російсько-український геодезичний словник.

    А.Д. Моторний чітко розумів, що для пропаганди астрономічних і геодезичних знань в Україні потрібно заснувати аналог Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства, що функціонувало при АН СРСР (ВАГТ) Саме тому вчений доклав чимало зусиль до створення його львівського відділення (ЛьвіВАГТ). У червні 1962 р. ЛьвіВАГТ було відкрито, а професора А.Д. Моторного на його першому засіданні одноголосно обрано Головою Ради ЛьвіВАГТ.

    Серед учнів А.Д. Моторного видатні вчені, державні діячі, відомі інженери, зокрема академік АН України Я.С. Яцків, член-кореспондент АН Молдови М.Р. Андронатій, Голова комісії Верховної Ради СРСР Г.С. Таразевич, директор Полтавської гравіметричної обсерваторії В.Г. Булацен, професори А.Л. Островський та І.Ф. Монін. Саме учні А.Д. Моторного розвинули та примножили здобутки вітчизняних, насамперед, львівської та харківської геодезичних шкіл, а сам Андрій Данилович є фундаторм Харківської геодезичної школи та ініціатором створення єдиного на той час в Українській РСР геодезичного факультету Львівського політехнічного інституту (нині – Інститут геодезії НУ «Львівська політехніка»).

Анастасія Почеренюк,

Мар`яна Мосіна, 

студентки бакалаврату спеціальності 193 "Геодезія та землеустрій" Уманського НУС