Дослідження Ф.К. Горб-Ромашкевича та його значення для подальшого розвитку земельнокадастрової науки

     В 1882 р. Феодосій Косьмич Горб-Ромашкевич опублікував першу частину своєї фундаментальної праці у сфері земельної оцінки та оподаткування – «Поземельний кадастр». Друга частина праці побачила світ в 1900 р.

     Слід зазначити, що в Російській імперії другої половини XIX ст. питання щодо вибору найбільш вдалої системи оцінки земель було актуальним, що і спонукало автора дослідити найдосконаліші в теорії та перевірені на практиці кадастрові концепції західноєвропейських країн. 

     При написанні роботи, автор поставив собі за мету згрупувати матеріал провідних вчених того періоду щодо земельного оподаткування та, шляхом їх критичного порівняння, визначити кращий метод із існуючих. Основною проблемою для написання була відсутність опублікованих іноземних досліджень з цієї проблематики. Тому Ф. К. Горб-Ромашкевич довелось неодноразово подорожувати світом з метою дослідження нормативних актів інших країн та іноземних джерел статистичної інформації. На думку вченого, такий метод досліджень є найбільш достовірним і об’єктивним. В своїй праці науковець також часто цитував провідних іноземних (насамперед німецьких) вчених: Кремера, Бургера, Креля, фон Нейфорна, тощо.

     Варто відзначити, що в кінці ХІХ сторіччя в Європі паралельно функціонували три основні системи оцінки земель для цілей оподаткування:

     - шляхом визначення чистого доходу від використання земель;

     - шляхом визначення цінності землі згідно з іі ринковою вартістю;

     - шляхом розкладання податку залежно від розмірів орендної виплати.

     На той час кадастр на основі визначення чистого доходу від використання земель використовувався в Мілані та в Франції. Сутність французького та міланського кадастрів полягала в точному визначенні статистичних показників стосовно прибутків від використання землі та обрахування при цього фактичних розмірів чистого доходу. Перевагами цього виду кадастру Ф.К. Горб-Ромашкевич вважав його достовірність, а отже і справедливість оподаткування та високу точність оцінки земель. Натомість недоліками перелічених видів кадастрів були суб’єктивність рішення оцінювачів щодо розмірів дохідності землі.

     В противагу оцінці за чистим доходом значна частина тодішніх вчених ставили систему оцінки за цінністю землі. Такі кадастри в кінці ХІХ сторіччя використовувались в Баден-Бадені, Баварії та Тіролі. Основним в процесі оцінки землі в цих землях було визначення середньої ринкової вартості угідь з метою рівномірного розподілу земельного податку між округами та громадами. На думку Ф.К. Горб-Ромашкевича, така система кадастрових розрахунків не була досконалою, адже не могла забезпечити вищий, за інші системи кадастрових розрахунків рівень точності обрахунків.

     Ф.К. Горб-Ромашкевич в своїй праці схиляється до думки, що найоптимальнішим з точки зору справедливості оподаткуванням землі є та його форма, що базується на  визначенні розмірів фактичного чистого доходу від використання земель.

     Варто зазначити, що праця Ф.К. Горб-Ромашкевича викликала жвавий інтерес в наукових колах як Російської Імперії, так і тогочасної Європи.

     Практика сучасного земельного оподаткування, що базується на визначенні розмірів розрахункового рентного доходу від використання земельних ресурсів, переконливо демонструє актуальність фундаментального дослідження Ф.К. Горб-Ромашкевича. 

Ярослав Мізерака,

студент 31-зм групи

(за матеріалами джерел: 1. Горб-Ромашкевич,_Феодосій_Косьмич. URL: https:// uа.wikipedia.org/wiki/Горб-Ромашкевич,_Феодосій_Косьмич.

2. Горб-Ромашкевич Ф. Поземельный кадастр. 2 части. Варшава, 1882-1900. URL: https://www.rusbibliophile.ru/Book/GorbRomashkevich_F__Pozemelnyj.)