МОНІТОРИНГ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ КАФЕДРИ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ І КАДАСТРУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

      Опитування науково-педагогічних працівників кафедри геодезії, картографії та кадастру цьогоріч проведено з метою визначення шляхів удосконалення освітнього процесу. Моніторинг ступеню задоволеності викладачів освітнім процесом в університеті проводився через анонімне анкетування на сайті УНУС.

      Отже, результати опитування показали, що 75% науково-практичних працівників кафедри вважають рівень організації навчального процесу достатнім, 25% – високим. На думку всіх без винятку викладачів (100%) управління університетом здійснюється на високому рівні. Також одностайно (100%) НВП кафедри відзначили достатній рівень роботи структурних підрозділів УНУС.

      На думку половини опитаних (50%), високий рівень інформаційного забезпечення освітнього процесу, також 50% вважають його достатнім. 75% викладачів вважають достатнім рівень розвитку матеріально-технічної бази; на думку 25%, він є високим. У такий же спосіб розділилися думки щодо задоволеності рівнем підвищення кваліфікації: на думку 75% НПП кафедри, він є достатнім, 25% вважає його високим.

      50% опитаних НВП відзначає достатній рівень функціонування системи преміювання, заохочення та відзначення досягнень; на думку 25%, він високий, так само 25% вважає його задовільним. 75% опитаних викладачів вважає достатніми умови для свого професійного та педагогічного розвитку, на думку 25%, він високий. 50% НВП кафедри вважає найвищим рівень формування соціально-психологічного клімату в колективі, на думку 50%, він достатній. Також 50% викладачів оцінює зміст і структуру освітніх програм та навчальних планів на «дуже добре», ще 50% характеризує їх рівень як достатній. Так само розділилися думки щодо рівня впровадження нових або коригування існуючих освітніх програм з розробкою студентів і працівників – 50% студентів вважають його дуже добрим, 50% – достатнім.

      75% НПП кафедри вважає «дуже добрими» можливості для студентів формувати свої індивідуальні навчальні плани завдяки варіативній частині освітньої програми, 25% визнає їх як достатні. Одностайно (100%) викладачі кафедри вважають співвідношення навчальних годин між дисциплінами циклу загальної підготовки та дисциплінами фахової підготовки як достатньо збалансованим. По 50% НВП вважає рівень методичного забезпечення освітнього процесу «дуже добрим» і «достатнім». Подібним чином розподілилися думки щодо рівня розширеного використання в освітньому процесі персональної навчальної системи викладача «Moodle» – на думку 50%, він дуже добрий, 50% визнає його достатнім. 75% викладачів вважає достатнім рівень системи оцінювання та контролю знань студентів. 25% - дуже добрим.

      НПП кафедри зазначили, що студентоцентрований підхід та принципи академічної свободи для здобувачів вищої освіти реалізується шляхом надання можливості вибору варіативних дисциплін (в обсязі не менше 25%); визнання результатів навчання, здобутих у неформальній освіті; вибору бази практики; перезарахування результатів навчання, здобутих на попередньому освітньому рівні; визнання результатів навчання за результатами міжнародної мобільності; визнання результатів навчання за результатами вітчизняної мобільності; вибір тематики курсового проєктування; вибір теми кваліфікаційної роботи; вибір керівника кваліфікаційної роботи.

      Підвищенню рівня інтересу студентів до навчання, на думку НПП кафедри, сприяють навчання за індивідуальними планами, зменшення обсягу навчального навантаження, зацікавленість викладача в успіхах студентів, підвищення професіоналізму викладачів.

      З метою покращення якості освіти викладачі використовують такі методи організації освітнього процесу, як оволодіння сучасними методологією і методикою досліджень у галузі вищої освіти; інтерактивні методи та форми проведення занять; використання в освітньому процесі досягнень сучасної науки, оновлення змісту навчальних дисциплін; створення й удосконалення електронних навчальних ресурсів; оволодіння технологіями управління самостійною діяльністю студентів; застосування різних технологій моніторингу освітніх результатів, здійснення їх корекції; участь в розробці та оновленні освітніх програм.

      До процесів внутрішнього забезпечення якості освіти НПП кафедри залучені через участь в органах управління, робочих групах із розробки й удосконалення освітніх програм; належність до груп забезпечення реалізації освітніх програм, формальне залучення до самооцінювання або інших оцінювальних видів діяльності, участь в опитуваннях.

      В умовах дистанційної форми навчання викладачі використовують такі методи, як онлайн-лекція з презентацією (PowerPoint і т. ін.), дистанційний курс на платформі Moodle; файли підручників, посібників із теми; файли статей, монографій із теми; проведення навчальних колективних дискусій і конференцій. Для оцінювання знань студентів в умовах дистанційної форми навчання використовуються такі методи, як усні відповіді здобувачів, повідомлення під час занять, презентації та доповіді під час занять, індивідуальні письмові роботи (реферати, есе, перекази тощо).

      З метою вдосконалення якості організації освітнього процесу на платформі дистанційного навчання Moodle НПП кафедри пропонують надати можливість доступу до курсів усім викладачам кафедри (для обговорення змісту дисциплін, передбачених для дистанційного вивчення, організації приймання іспитів двома викладачами тощо).

       Зміст освітніх програм і навчальних планів на кафедрі оцінюються час від часу (під час процедури самооцінювання, за вимогою органу зовнішнього оцінювання тощо); на неформальному рівні (дискусії між співробітниками і студентами тощо); на регулярній основі, а також як частина процесу зовнішньої акредитації чи його еквівалента.

      Оновлення змісту дисциплін здійснюється за результатами наукових досліджень; за результатами стажування/підвищення кваліфікації; шляхом вивчення тенденцій ринку праці; за результатами проходження майстер-класів/тренінгів; через вивчення досвіду провідних підприємств, а також за пропозиціями стейкголдерів.

      Об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти в межах дисципліни під час підсумкового контролю забезпечується шляхом дотримання процедур контролю; створення однакових умов проведення контролю для усіх здобувачів; формування чітких і зрозумілих критеріїв оцінювання результатів навчання; неупередженість та доброзичливість; можливість оскарження результатів контролю; а також прийом іспитів у складі комісії.

      До науково-дослідної роботи та підвищення якості викладання викладачів кафедри спонукають власне бажання професійного розвитку; прагнення підвищити якість знань здобувачів освіти; рейтингування викладачів, кафедр та факультетів, а також можливість отримання вищої заробітної плати.

      Пріоритетними для НПП кафедри є такі форми підвищення кваліфікації, як стажування в організації, на підприємстві  з високим рівнем професійної підготовки; неформальна освіта, самоаналіз, самооцінка та самовдосконалення; програми підвищення кваліфікації в закладах вищої освіти, короткострокові курси в Уманському НУС та за його межами.

      Забезпечувати академічну доброчесність в освітньому процесі, на думку НПП кафедри, дозволяють роз’яснювальна робота зі здобувачами освіти; використання програмно-технологічних засобів, оновлення тематики індивідуальних завдань; рецензування академічних текстів; анонімне опитування здобувачів освіти; вступна бесіда з політики доброчесності в межах дисципліни. Викладачі кафедри зазначають, що академічна доброчесність в УНУС популяризується шляхом запровадження «Кодексу академічної доброчесності Уманського НУС», проведення семінарів-тренінгів, а також проведення роз’яснювальної роботи серед студентів та викладачів. Викладачі стикалися з такою формою прояву академічної недоброчесності, як списування. Водночас НПП кафедри вважають, що санкціями за порушення засад академічної доброчесності викладачами мають бути усне попередження, догана, а також відмова у присудженні наукового ступеня та/або вченого звання.

      Викладачі кафедри відзначають, що за останні 3 роки застосовувалися такі засоби заохочення до професійної діяльності, як надбавка до заробітної плати за високі досягнення, преміювання за видану монографію (підручник, посібник), преміювання за публікацію статей у наукометричних базах, грамота, подяка.

      Функціонування АСУ 75% викладачів оцінюють на 5, 25% – на 4. Водночас НВП кафедри вважають, що шляхом удосконалення функціонування АСУ мало б бути намагання уникнути збоїв у роботі.

      Першочергового вирішення, на думку викладачів, потребують такі проблеми організації освітнього процесу, як стан та оснащення лекційних аудиторій; матеріально-технічне оснащення для проведення практичних та лабораторних зайняття; ведення документації в надмірному обсязі; врахування в освітньому процесі запитів усіх груп стейкголдерів; можливість оперативного тиражування навчальних матеріалів для зайняття, а також налагодження комунікацій між структурними підрозділами університету.

 

 

Юрій КИСЕЛЬОВ,

завідувач кафедри геодезії, картографії та кадастру