Пам’яті Михайла Васильовича ШЕМЯКІНА…

   Михайло Васильович Шемякін народився 8 січня 1960 року в м. Прилуки Чернігівської області. З відзнакою закінчив Український інститут інженерів водного господарства в м. Рівне (спеціальність «Гідромеліорація», кваліфікація «Інженер-гідротехнік»), після чого все життя віддав Уманському національному університетові (зокрема, з 2008 по 2012 рік був завідувачем кафедри лісового господарства, з 2016 р. – доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру).

   У 1993 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Умови вирощування суниці при зрошенні чорноземів опідзолених Центрального Лісостепу України» (спеціальність 06.01.02 – меліорація та зрошуване землеробство), вчене звання доцента присвоєно в 1996 р.

   Автор навчальних посібників «Геодезія» та «Навчальні практики з геодезії» (у співавторстві зі С. В. Романчуком та В. П. Кирилюком) та понад 200 наукових праць і патентів.

   Михайло Васильович – відмінник освіти і науки України ІІІ ступеня, він неодноразово нагороджувався Почесними грамотами Черкаської облдержадміністрації та обласної ради, Уманської райдержадміністрації та міської ради. Член-кореспондент Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, член Українського товариства геодезії та картографії, член Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків.

   На кафедри геодезії, картографії і кадастру викладав навчальні дисципліни «Геодезія», «Основи геодезичних робіт», «Великомасштабні знімання», «Інженерна геодезія», «Меліорація земель», «Сільськогосподарська меліорація», «Контурно-меліоративна організація території». Був незмінним заступником завідувача кафедри, завідувачем лабораторії сучасних геодезичних і землевпорядних технологій, головою науково-методичної комісії факультету лісового і садово-паркового господарства, гарантом освітніх програм «Геодезія та землеустрій» за освітніми рівнями «Молодший бакалавр» і «Бакалавр». Неодноразово був керівником наукових робіт кафедри геодезії, картографії і кадастру за госпдоговірною тематикою, керівником навчальних і виробничих практик cтудентів, науковим керівником кваліфікаційних робіт за ОР «Магістр» і «Бакалавр».

   М. В. Шемякін є розробником (разом із С. І. Кононенком) методу мікротрилатерації, застосованого при дослідженні малих архітектурних форм під час інженерно-геодезичних робіт у Національному дендропарку «Софіївка» НАН України.

   Михайло Васильович назавжди запам’ятається колегам, випускникам кафедри та її партнерам – представникам виробництва – як непересічний науковець і висококласний фахівець у галузі геодезії та сільськогосподарської меліорації, талановитий педагог, добра й чуйна людина.

   11 серпня 2026 року після тяжкої хвороби Михайла Васильовича не стало. До останніх днів його життя було присвячене справі розвитку вищої геодезичної освіти в Україні – вдосконаленню освітніх програм і методики проведення лекційних та практичних занять, підготовці нового покоління фахівців, які нині успішно працюють у сфері геодезичного виробництва.

   Світла пам’ять про Михайла Васильовича Шемякіна назавжди збережеться в серцях рідних, друзів, колег. Рідні і близькі, ми вам щиро співчуваємо та  сумуємо  разом з вами!

Колектив кафедри геодезії, картографії і кадастру

Уманського національного університету,

учні та вихованці покійного