Супутник і помічник геодезиста.

         Картою називається зменшене узагальнене зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом.

         Сукупність показаних на карті елементів і об'єктів місцевості та  відомостей про них називається змістом карти. Від інших способів передачі відомостей про місцевість карта відрізняється математичним законом побудови, який виражається у використанні певного масштабу, картографічної проекції і включає перехід від фізичної поверхні до математичної, відбором і узагальненням відображуваного змісту (генералізацією). Істотними особливостями карти є її наочність, вимірність і висока інформативність.

         Топографічні карти мають велике практичне значення для різних видів господарської діяльності (проектування розміщення населених пунктів, садиб, промислових підприємств, доріг, у земле- та лісовпорядкуванні тощо); у військовій справі (планування проведення військових навчань, бойових дій тощо); у науці (зокрема, для нанесення результатів польових фізико-географічних, геологічних та інших досліджень); для орієнтування на місцевості під час мандрівок тощо.

         Вище зазначене зобов’язує студентів спеціальності «Геодезія, картографія та землевпорядкування» досконало знати зміст топографічних карт і вміти з ними «працювати», тобто вирішувати на них необхідні фахові задачі.       Вирішенням задач на топографічних картах займались на практичному занятті з «Геодезії» студенти групи 11-ЗМ. Кожен з них, для отриманих у індивідуальному порядку об’єктів, визначав необхідні параметри та проводив розрахунки. Набуті вміння і досвід стануть їм у нагоді у майбутньому.

Михайло Шемякін, доцент кафедри геодезії, картографії та кадастру