В.В. Докучаєв і значення його досліджень для розвитку науки про бонітування ґрунтів та оцінку земель

     Скасування кріпосного права та  розвиток капіталізму в Російській імперії зумовили поширення різноманітних транзакцій з земельними угіддями. В цей час популярними стали операції з купівлі-продажу землі та орендні операції з земельними ресурсами. Тому, виникла необхідність у нових методиках оцінки земельних угідь. Саме таку методику розробив російський вчений-ґрунтознавець В.В. Докучаєв. Вчений виділив 8 типів ґрунтів та запропонував 100-бальну шкалу їх бонітування За такою шкалою він провів бонітування зазначених природних ресурсів Полтавської губернії Російської імперії.

     Сутність оцінки земельних ресурсів за В.В. Докучаєвим зводилась до визначення розмірів чистого доходу від використання землі.

     Варто зазначити, що в цей час, крім методу В.В. Докучаєва, широко застосовувались також інші методи оцінки земельних ресурсів, найбільш популярним з яких був вегетаційний метод, що передбачав дослідження якісних характеристик ґрунтів за допомогою спеціальних посудин. В.В. Докучаєв також вивчав та класифікував  ґрунти з їх а геологічними, хімічними і фізичними властивостями. Саме ці ознаки були основою для проведення бонітування ґрунтів.  Основну увагу під час виконання землеоціночних робіт у Полтавській губернії приділяли дослідженню ґрунтів, а все, що стосувалося рельєфу і геології місцевості, вивчали лише в межах, необхідних для дослідження ґрунтів. У бонітуванні ґрунтів враховували природні умови, які дозволяли поділити територію кожного повіту на мікрорайони. У межах мікрорайону виділяли ґрунтові розряди, за природними особливостями яких складали поступово знижувальний ряд.

     Бонітування ґрунтів у межах мікрорайону виконували на основі аналізу геологічних, фізичних і хімічних властивостей ґрунту та підсумовування цих властивостей за допомогою графічних кривих, що виражали хімічний склад та вбирну здатність ґрунтів, одержану із комбінації дев'яти кривих (хімічний склад і різні фізичні властивості ґрунтів), та середню за геологічними особливостями (потужність орного горизонту і вміст у ньому перегною). Ці криві підсумовувались в одну середню оціночну криву, яка графічно виражала бал бонітету конкретної групи ґрунтів.

     У природній продуктивності ґрунтів, тобто здатності давати врожай, В.В. Докучаєв вбачав найбільш відчутний і найбільш постійний фактор цінності та дохідності земель, а тому вважав, що природну продуктивність ґрунту слід досліджувати якнайретельніше і якнайточніше.

     Учений вважав, що правильне бонітування можливе лише в тому разі, коли в основу поділу земельних угідь на класи, розряди, ґрунтові групи будуть покладені передусім ґрунти, їх природні властивості як найбільш об'єктивні і надійні показники

     На основі такого підходу до вивчення ґрунтів в польових та лабораторних умовах і проводили бонітування зазначених ресурсів в Полтавській губернії, використовуючи при цьому стобальну шкалу, причому кращий ґрунт (чорнозем плато) оцінювали в 100 балів, а всі інші – відповідно нижчими балами.

     Вважаючи ґрунт засобом виробництва і предметом праці, що змінюється внаслідок господарської діяльності людини, В.В. Докучаєв поділяв роботи з оцінки земель на дві складові:

     - дослідження природної продуктивності ґрунтів на основі геологічних, хімічних і фізичних їх властивостей;

     - поряд з вивченням природних властивостей ґрунтів, здійснювалось  економіко-статистичне обстеження земель залежно від природних умов місцевості.

     Варто зазначити, що дослідження природної продуктивності ґрунтів проводили фахівці-ґрунтознавці, а економічну оцінку фахівці-статистики, працівники місцевих земельних органів Полтавської губернії, а також краєзнавці.

     В основу бонітування ґрунтів В.В. Докучаєв заклав ознаки та властивості самих ґрунтів. Урожайність культур, за В.В. Докучаєвим, є лише контрольним показником вірності бонітування ґрунтових ресурсів. Варто відмітити, що економіко-статистичне дослідження земель проводили методом суцільного обстеження, яке зводилось до визначення місця розташування земель, їх площі та розподілу за видами угідь, до вивчення системи землеробства, структури посівних площ, підживлення ґрунтів, врожайності сільгоспкультур, середньої вартості вирощування рослинницької продукції, умов збуту і середніх цін на агросировину. Чистий дохід в ході оцінювання земель обчислювали методом обчислення розмірів валового доходу та відніманням від його розмірів сукупних витрат виробництва.

     Праці В.В. Докучаєва суттєво вплинули на подальший розвиток землеоцінної та землекадастрової науки, насамперед, в частині бонітування ґрунтів та економічної оцінки земельних ресурсів.

Андрій Головецький, 

студент 21к-зм групи

(в процесі підготовки публікації автором  використано матеріали  джерела:

Докучаєв Василь Васильович. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%d087. (дата звернення: 26.10.2021)