Землеміри

Роздолля, степ… Вітрам відкрите поле

Шумлять колоссям буйним ковили.

Колись паслися кози і воли…

Душі людської жодної навколо

Тут не було, аж поки не прийшли,

Скінчивши виш, пройшовши добру школу,

Здолавши гори, пагорби і доли,

Майстри, достойні вищої хвали.

Теодоліта лицарі сміливі

Ні спеки не бояться, ані зливи,

Щоранку йдуть із приладом в імлі,

Щоб міряти кути горизонтальні.

Готовий план, і знов – дорога дальня…

Уклін вам, землеміри, до землі!

Юрій Кисельов, (31/V-2019, Умань – Вінниця– Умань).